Минають роки, відлітають у вічність. Вже пройшло багато років з
часу визволення нашої країни від фашистських окупантів, багато часу
минуло від того незабутнього лютневого дня, коли на криворізькій землі
замовкли останні постріли гармат, настала
тиша, прийшов мир: довгоочікуваний,
вистражданий, оплачений найвищою ціною — ціною крові і сліз. Все далі і
далі відходять ті грізні й важкі роки , але не згасає пам'ять
про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на вівтар свободи найдорожче
— життя. Пам'ять війни- пам'ять серця. Цю пам'ять несуть крізь роки все нові покоління криворіжців, схиляючись у шані перед батьками і дідами, солдатами-визволителями. З часом не применшується вдячність тим, хто став на захист Батьківщини, геройськи бивсь зі зброєю в руках, хто самовіддано працював в тилу. Кривий Ріг в час лихоліть показав нескореність і мужній опірокупантам. Подвиги народних месників , підпільних груп - це сторінки воєнної історії нашого міста.